13 грудня - День Андрія Первозванного
З усього циклу осінніх традиційних свят цей день - Андрія Первозванного – найцікавіший, тому що з ним пов’язано багато обрядодій, від яких віє чарівною староукраїнською стихією.
Дівчата ворожать
В ніч під “Андрія” дівчата ворожать. Першим чином дівчата печуть так звані “балабушки” – невеличкі круглі тістечка з білого борошна. Цікаво те, що замішують борошно водою, яку обов’язково треба принести з криниці … в роті. Дівчата несуть воду в роті, хлопці теж гав не ловлять – переймають їх на дорозі та й починають смішити. Не раз і не два бігають дівчата до криниці. Нарешті “балабушки” спекли, кожна дівчина позначає своє тістечко кольоровою ниткою, далі простеляють на підлозі рушник і викладають на нього “балабушки”.
Коли усе готово, до хати впускають пса, котрий негодований був цілий день. Голодний пес “вирішує” дівочу долю: він хапає балабушки одну за одною, а дівчата уважно слідкують за кожним його рухом. Чию балабушку проковтне першою – та дівчина перша заміж піде, а чию не зачепить – та сидітиме в дівках. Інколи пес несе тістечко в темний куток – так і доля занесе дівку в чужі краї, в далекі села. Найгірше, коли пес надкусить і покине …
Бігають дівчата ще й попід вікна – слухати коли в хаті мати крикне до когось з дітей: “Сядь!”, – дівчина сердито відбігає, бо почути “сядь!” значить сидіти “в дівках” цілий рік. Під вікном другої хати чують: “Іди, Грицю, дай корові сіна!” Це добрий знак – “іди” віщує весілля.
Для дівчини мало знати, чи вийде вона заміж, важливо, чи буде в парі зі своїм судженим. Пізно ввечері, коли вже стемніє, дівчина набирає в пелену насіння коноплі, виходить за хату, сіє на снігу і приспівує:
Андрію, Андрію,
Конопельку сію.
Спідницею волочу,
Заміж вийти хочу.
Потім набирає жменю снігу, там де сіяла, вносить до хати і коли сніг розтане, рахує насіння: якщо кожне зерня має пару – добре, якщо ні – поганий знак.
Якщо хоче бачити свого майбутнього чоловіка вві сні, то лягаючи спати скидає з себе крайку, робить з неї хрест і кладе під голову, шепочучи:
Живу у Києві на горах,
Кладу хрест в головах;
З ким вінчатись, з ким заручатись,
З тим і за руки держатись.
Хлопці гуляють
В ніч під Андрія хлопці мають найбільші права – це єдина ніч в році, коли парубкам за бешкети люди вибачають. Чого тільки не придумують парубки цієї ночі! А вранці – там віз на хаті, там ворота по річці пливуть, там тин розібрали, там клуню. Сердяться, сваряться господарі, та недовго, адже самі ж колись парубкували. На те й “Андрія” – парубоцьке право!
Немає коментарів:
Дописати коментар