Писанковий вернісаж
"Писанка мальована, з любов'ю подарована"
Знамениті у всьому світі українські писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань. У слов’ян яйце було початком всього, прообразом космосу ; вони вірили, що весь світ є подібний до великого яйця: шкаралупа – це небо, плівка – хмари, білок – вода, жовток – земля. І якщо за часів язичництва писанки писалися до свята Весни, то з приходом християнства вони стали символом Великодня - свята воскресіння Ісуса Христа.
Писанка - це не просто сувенір чи народна мініатюра. Вона несе в собі високий заряд енергетики. Писанку писали в доброму настрої та з добрими побажаннями, щоб подарувати іншим на щастя, на здоров'я, на багатство, вкладаючи в це душу.
Легенда. Було це давно, дуже давно. Ще тоді, коли Ісуса Христа мали розіп’яти на хресті. Плакала, гірко плакала Мати Божа і не знала, як допомогти синові, що робити, щоб його врятувати. Аж ось що прийшло їй на гадку: принесе подарунок Пілатові. Нічого в неї немає, та, може, всевладному Пілатові сподобаються помальовані узорами яйця, і він помилує її сина. Швидко взялася до роботи. На білих, мов сніг, яєчках почала писати прекрасні візерунки. І щойно сльоза падала на яйце, як одразу ставала червоною, мов кров, крапкою. Коли вже намалювала з десяток яєць, зав’язала їх у хустину й вибралася до Пілата. Прийшла до його палати й упала перед ним навколішки. Та, як ставала на коліна, хустина розв’язалася, і всі писанки покотилися по цілому світі. Закотилися вони й в Україну.
Немає коментарів:
Дописати коментар