9 листопада – свято рідної пісні
«Джерело вічної краси»
(до Дня української писемності і мови)
Могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так і наша культура збагачується за рахунок родинної історичної спадщини – української пісні. Пісня є наш духовний скарб, який єднає нас, стирає кордони, розповідає світові про велич нашого співучого народу. Мовою пісні гортаємо сторінки історії. З піснею ми відчуваємо красу життя. Коли звучить пісня, то серце наповнюється почуттям любові до рідного краю, до свого народу, до України.
І сьогодні, в цей святковий день, наші читачі зібрались в бібліотеці, щоб доторкнутися до великого скарбу українського народу. Вони добре підготувались. Свято відбувалось в ігровій формі, де учасники розділились на дві команди і змагались між собою у переспівах, інсценівці пісні «Смерека», читанні віршів та бліц-турнірі. Переможцем стала команда «Діти Дніпра». Обидві команди отримали солодкі призи.
Народна пісня, дума чи романс
У душу ллється і заполоняє.
Та заворожує, чаклує нас,
І в саме серце раптом проникає.
Сльоза накотиться, не зупинить...
Десь винирне з душі неждано.
Услід за піснею душа летить...
А серце рветься невблаганно.
Так солодко тоді душа щемить,
А музика, мов хвиля, нагортає.
Струна чарівна в серці забринить
І ні для чого місця більш немає..
Надія Красоткіна
Немає коментарів:
Дописати коментар