То ж гарні імення в сузір’їв на небі –
Чи то Андромеда, чи Ліра, чи Лебідь.
Зірок тих, мабуть, сто разів по сто тисяч,
Усіх не оглянеш, хоч тиждень крутися.
А далі заглибся в небесні затони –
Зірок безіменних мільйони й мільйони.
Здається, звичайні собі, непомітні,
Та якось із ними ясніш у пітьмі
Немає коментарів:
Дописати коментар